Володимир Брич… Був безстрашним, і таким покинув цей прекрасний світ, полігши на полі бою...
Учора відважного воїна провели в останню путь у Голині, де він мешкав.
Володимир Брич народився 1967 року у селі Перекоси. Мешкав у Голині, звідки родом дружина. У сім’ї зростало двоє доньок.
Радісний, доброзичливий, любив людей. Порядний ґазда, що охоче працював на землі.
А коли настала «чорна» година, став на захист Батьківщини.
Казав: «Як ми не підемо, то онуки наші стануть рабами ворога, а земля наша, тяжка праця наша буде сплюндрована, спаскуджена, знищена».
Служив водієм-електриком радіотехнічного поста радіолокаційного вузла військової частини. За доброту і відвагу на фронті отримав позивний «Тато».
Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за волю та незалежність України, загинув 18 січня на Донецькому напрямку.
«Він мав такий стрижень і такого духа, який тримав не тільки його, але і всіх, хто його оточує», – згадують про полеглого ті, з ким звела його війна. За самовіддане служіння Українському народу воїн удостоєний подяки Президента України.
Жертовний подвиг Володимира Брича назавжди в історії громади, у нашій скорботній пам’яті.
Вічна шана і слава полеглому Герою!