Міністр юстиції Денис Малюська розповів про зміни, заплановані в рамках другого етапу реформи.
У рамках другого етапу тюремної реформи в Україні введуть новий вид покарання – пробаційний нагляд, повідомив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, це передбачили в законопроєкті щодо внесення змін в роботу пенітенціарної системи, який розробило Міністерство юстиції, пише «ДТ».
«Ми впроваджуємо абсолютно новий різновид покарання – пробаційний нагляд. Пробаційний нагляд – це коли людина замість того, щоб потрапити у в'язницю, потрапляє під контроль органу пробації. Він несе певні зобов'язання – наприклад, влаштуватися на роботу, пройти лікування, пройти навчання. Іноді за його переміщеннями буде стежити електронний моніторинг», – повідомив Малюська.
Він також відзначив високу ефективність такого методу. За словами міністра, люди, які проходять пробацію вже зараз, практично не здійснюють нових злочинів. Малюська додав, що 98% таких людей абсолютно нормально ресоціалізуються.
За словами міністра юстиції, в Україні планують розширити і застосування громадських робіт як покарання. Також у планах скасувати обмеження волі.
«Скоїв злочин – відпрацюй. Звичайно, мова буде йти не про тяжкі злочини. Мова йде про дрібні злочини, коли відправляти людину в місця позбавлення волі немає ніякого сенсу. Громадські роботи будуть застосовуватися як основний, так і додатковий вид покарання, наприклад, разом з пробаційним наглядом», – пояснив Малюська.
При цьому обмеження волі, за його словами, планують замінити на вже згаданий пробаційний нагляд.
«Обмеження волі – це коли людина ночує у виправному центрі, а протягом дня може виходити за його межі. Навіщо таке покарання існує і, яка його мета зараз вже не дуже зрозуміло», – додав Малюська.
За його словами, передбачені законом зміни також стосуватимуться методу підбору покарання у кожному конкретному випадку. Малюська розповів, що в Мін'юсті хочуть максимально індивідуалізувати покарання і сфокусуватися на оцінці ризиків і потреб кожного засудженого. Міністр пояснив, що така оцінка ризиків та потреб служитиме базою для визначення подальшої долі засуджених.
«Наприклад, умовно-дострокове звільнення. Зараз умовно-достроково звільняються близько 30% усіх засуджених. Причому таке звільнення відбувається на досить розмитих підставах. Ми хочемо, щоб умовно-дострокове звільнення відбувалося на підставі науково обґрунтованого статистичного методу, ризику повторного вчинення злочину такими засудженими», – додав Малюська.