Радіо КалушFM (095) 633-12-68 Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний

«Місто, з якого почалася війна». Калушанам презентували книгу про життя Слов’янська у час окупації

Переглядів: 161

17 серпня у виставковій залі, що на вул. Дзвонарській,5, відбулася презентація документального видання «Місто, з якого почалася війна». Книга є задокументованими свідченнями 78 постраждалих та свідків порушень прав людини у Слов’янську.

Розповіді задокументували і описали представники правозахисної коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», які намагалися зробити глибокий документальний аналіз подій, що мали місце під час окупації, а згодом і звільнення міста у 2014-2018 рр. Правозахисники зібрали свідчення цивільних про пошук примирення, надання медичної допомоги, життя підлітків у ході воєнних дій, а також зробили аналіз інформаційного впливу російської пропаганди на місцеві медіа. Окрім цього, надзвичайно важливими є свідчення цивільних про торгівлю людьми, релігійні переслідування, катування, обстріли, мінування Слов’янська. 

Захід організували Івано-Франківська обласна організація «Молода Просвіта» та КЗ «Музейно-виставковий центр».

«Люди, які жили в місті під час окупації, заслуговують на те, щоб історія їх пам’ятала, – зазначила у коментарі «Калуш ФМ» керівниця «Молодої Просвіти» Євгенія Бардяк. – У той час вони пережили чимало: обстріли, постійний страх опинитись у незаконних в’язницях, де катували, або ж бути вбитим серед вулиці. Ця книга є розповіддю людей. Ми намагалися передати через історію реальну ситуацію багатьох міст сходу, куди у 2014 році зайшли незаконні збройні формування. Вони діяли за одним сценарієм. А початком був Слов’янськ».

За словами директора музейно-виставкового центру Артура Єфремова, війна є досі болючим питанням як для сходу, так і для заходу України: «Ми нагадуємо собі та нашим відвідувачам через лекторії, бесіди та виставкові матеріали, яка ситуація зараз в країні та у який час живемо. Намагаємося подавати це поки без емоційного забарвлення, тільки фактами. Бо новітня історія України є досить травматичною. І ми не маємо допускати пересмикувань чи маніпуляцій».

Розповісти про роботу над виданням приїхали громадські діячі з Києва – Наталія Каплун,  представниця БФ «Восток SOS», авторка розділів про обстріли цивільної інфраструктури та пошук шляхів примирення в громаді, Катерина Котлярова, представниця ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», авторка розділу про незаконні в’язниці та мінування цивільних об’єктів у Слов’янську, та Сергій Москаленко, автор розділу про примусову працю та торгівлю людьми у незаконних в’язницях, мінування цивільних об’єктів у Слов’янську  і шлях до порозуміння.

На думку Наталії Каплун, найважливішим у роботі документаторів та правозахисників є збереження фокусу саме на людських історіях, а також збереженні пам’яті про жахіття війни, про які люди часто бояться говорити як і в сім’ях, так і у власних громадах.

«Ми намагалися максимально наблизитися до переживань самих цивільних, адже переживання звичайних людей дуже часто губляться серед історій про військових чи взагалі про війну. Я би хотіла наголосити і про пам’ять про захоплення міста, адже багато цивільних досі зберігає власні переживання і думки щодо подій 2014 року. Такі речі мають проговорюватися, а також має створюватися фундамент для подальшого діалогу з таких чутливих тем», – переконана Наталія Каплун.

Вона збирала історії, що стосувалися порушення Міжнародного гуманітарного права, а саме – правил ведення війни: «Історії людей, що пережили обстріли, людей, які втратили майно, зруйнувався їхній будинок. Людей, які бачили загибель своїх сусідів. Історія пастиря, який став засновником волонтерського руху та допомагав під час окупації іншим мешканцям покидати місто, охоплене війною».

Авторкою одного з розділів – про доступ до медичної допомоги у час війни – є й Євгенія Бардяк: «З початку 2015 року я документую порушення прав людини щодо осіб, які перебували у незаконних місцях позбавлення волі. Пізніше описувала як полонені отримували медичну допомогу, оскільки сама є медиком.. І коли ми розпочали роботу над книгою про Слов’янськ, я точно знала над якою темою працюватиму».

Євгенія розповідає, що медики у час війни відіграють ключову роль, адже саме вони, ризикуючи власним життям, рятують інших. У Слов’янську на час окупації залишалося багато мирних мешканців, але відбувалися обстріли з важкої артилерії, тому багато загиблих і поранених було саме серед цивільних.

 «Я описувала питання медиків, які проживають на Донбасі, і які залишилися рятувати людей в час окупації. Медики гинули від мін. Це можливість бути застреленими бойовиками. Були погрози, тому що, коли медик бачить, що уже неможливо врятувати людину і не варто на неї гаяти час, а натомість рятувати тих, кого ще можливо врятувати, бойовик з автоматом змушує рятувати того, кого вже врятувати неможливо».

Видання «Місто, з якого почалася війна» підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», що фінансується Федеральним урядом Німеччини.

Довідково. Слов’янськ – місто обласного значення, що лежить на півночі Донецької області. Нині місто продовжує бути одним із промислових центрів регіону та курортно-лікувальним осередком. У ньому працює велика кількість промислових підприємств різних галузей.

Та раніше, з 12 квітня 2014 року Слов’янськ на три місяці став ареною бойових дій – це місто російські диверсійні групи захопили першим під час початку збройного конфлікту.

Операція розпочалась уночі 11 квітня, коли проросійські НЗФ вивісили над райвідділом міліції прапор РФ. Уже у ніч із 12 на 13 квітня 2014 р. РНБО України ухвалили рішення розпочати проведення антитерористичної операції.

У відповідь представники НЗФ, підконтрольних РФ, оголосили про заборону на території міста окремих політичних партій та початок переслідування україномовних людей.

У ході бойових дій, що тривали протягом наступних місяців, значних ушкоджень було завдано цивільним об’єктам міста, внаслідок чого Слов’янськ тривалий час залишався без енерго-  та водопостачання, надходили свідчення про загибель мирних жителів.

У період протистояння члени НЗФ незаконно затримували, піддавали тортурам та здійснювали страти окремих мирних мешканців. Пізніше, як повідомив речник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко, на території Слов’янська було виявлено 3 масові захоронення людей, що померли на початку і в середині червня.

Допомогу антиурядовим НЗФ активно надавала Російська Федерація. Вона включала як фінансування, постачання озброєнь та паливних матеріалів, так і пряму замасковану участь російських військовослужбовців і цілих підрозділів Збройних Сил Російської Федерації у цьому конфлікті.

Місто звільнили менш ніж за три місяці – 5 липня 2014 року.

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: