Радіо КалушFM (095) 633-12-68 Пн.-Сб. 09:00- 18:00, Нд.- вихiдний

Олег Відливаний: «Основна мета «Краєзнавчого клубу» – залучити якомога більше людей для дослідження минувшини Калуша»

Переглядів: 281

7 квітня у приміщенні Краєзнавчого музею відбулося перше засідання «Краєзнавчого клубу».

Ідея про створення в місті об’єднання людей, залюблених у минувшину рідного краю, визрівала давно. Лише зараз її вдалося зреалізувати , інформує «Калуш ФМ» з посиланням на Калуську міську раду. 

Першу зустріч клубу краєзнавців готували директор КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» Олег Відливаний разом із головним зберігачем фондів МВЦ Богданом Яневичем. Прийшли понад 50 охочих! Така кількість приємно вразила організаторів. У форматі круглого столу спілкувались про мету, форму роботи, тематику клубу та презентували попередні напрацювання музейників.

Одна з головних ідей клубу – ознайомити громадськість з напрацюваннями калуських краєзнавців. А таких є чимало (не лише музейників). І вони досліджують вельми цікаві теми. Скажімо, Анатолій Дутчак провів колосальну роботу, створюючи сайт про легендарне підприємство, предтечу пізнішої великої Хімії, славний Калуський ТЕСП.

Також участь у зустрічі взяли кандидати історичних наук Олег Малярчук та Ігор Ільницький; історик за фахом, автор цікавих дописів у ЗМІ Ярослав Куцій; історик, який досліджує генеалогію калушан Олег Ониськів; священник-капелан о. Федір Мороз, який створив еко-садибу «Стара хата» і запропонував у ній провести наступну зустріч клубу; дослідник військових поховань I світової війни Андрій Шутяк; художник, який працює над створенням макету Калуського замку Ігор Бойкович; знаний художник-ілюстратор Мирослав Гаталевич, співавтор «Історії Калуша з найдавніших часів до початку XX ст.» Володимира Грабовецького. Активними були і студенти та школярі.

Теми, які потребують вивчення і грунтовного дослідження та спектр роботи краєзнавців, є досить строкатими. Наприклад, історія калуського середмістя XVII, XVIII, XIX століть. Переклади архівних джерел на українську; вивчення сакральної спадщини. Радо вітається співпраця з фаховими знавцями польської мови – для перекладу, зокрема, джерельної бази: люстрацій міста за 1771 рік тощо. Або робота із систематизації матеріалів ОУН-УПА потребує допомоги ініціативних громадян. Музей отримав великий документальний фонд з архіву Калуської станиці Братства вояків УПА від початку 90-х років минулого століття, який необхідно впорядкувати.

За словами Олега Відливаного, «Краєзнавчий клуб» – це експериментальний проєкт, максимально творчий, неформальний, не забюрократизований, де кожен отримає майданчик для презентації своїх напрацювань у царинах локальної історії, краєзнавства, етнографії.

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: