У Калуській громаді продовжують з’являтися інтерактивні меморіальні дошки у пам'ять про полеглих Захисників. Адже наш обов’язок – зберігати цю історію сьогодення та передавати її як спадок наступним поколінням, які мають знати наших Героїв – тих завдяки кому була, є, і буде Україна.
27 червня в с. Середній Бабин Калуської ТГ відбулося відкриття інтерактивного знаку Герою Михайлові Слюсару. Разом із рідними, друзями та близькими Героя громада села віддала данину шани та пам’яті Воїну. Молитвою й щирим словом згадували його світлу постать, інформує «Калуш ФМ».
Слюсар Михайло Антонович, позивний «Діректор», солдат 79 батальйону 102 окремої бригади територіальної оборони, народився 2 березня 1986 року у селі Середній Бабин Калуської громади, що на Івано-Франківщині. Був третьою дитиною у сім’ї. Мав 4 сестер, одна з них – Мирослава – була його близнючкою. Ріс активним і кмітливим хлопчиком, щирим і товариським.
У 1992 році пішов до першого класу місцевої початкової школи, навчання продовжив у Войнилівській загальноосвітній школі. 2001-го вступив до професійно-технічного училища №34, здобув освіту водія та працював за фахом на комбікормовому заводі. Був простим і чесним, готовим прийти на допомогу кожному, хто її потребував. Вмів розрадити. Найбільшим його страхом була втрата рідних і близьких, бо в молодому віці залишився без батька. Дуже любив сестер, племінників, тішився ними. Проживав з мамою і наймолодшою сестрою Терезою, не цурався жодної роботи.
Мав багато планів на життя. Дуже хотів стати батьком. Захоплювався риболовлею, футболом. А ще любив рідне село, казав, що свій Бабин не проміняв би ні за що.
5 березня 2017 року підписав контракт на військову службу. Підготовку проходив у 169 навчальному центрі імені князя Ярослава Мудрого, більш відомому як «Десна».
Служив у 110 окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка. У липні того ж року був направлений у зону бойових дій – місто Попасна, що на Луганщині. Ніколи не вважав себе героєм, хоча багато чого пройшов.
7 березня 2022 року знову сміливо став до боротьби проти російського окупанта. Служив водієм розвідувального відділення розвідувального взводу. Мужньо виконував бойові завдання на території населених пунктів Ізюм Харківської області, Лиман, Піски, Кремінець – Донецької, Гуляйполе – Запорізької.
Побратим Сергій пригадує: «Михайло був надзвичайно відданим справі, майстерно виконував свої функціональні обов’язки на посаді водія у будь-яких ситуаціях, навіть при явній можливості загинути. Він був стриманим, тихим, розбирався в людях. Востаннє ми з ним говорили віч-на-віч у листопаді 2022 року, коли наш підрозділ переводили в іншу структуру, а він вирішив перевестись у свій підрозділ. Він тоді сказав:«Ми вистоїмо, але ціна буде велика. В мене передчуття, що один із нас не повернеться». Про його смерть я дізнався від сестри. На душі тяжко, планували побувати один в одного в гостях. Проте, не судилося...».
2 серпня 2023 року серце захисника перестало битися у міській клінічній лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя.
Староста Студінського старостинського округу Марія Стасюк ділиться спогадами: «Михайло – не лише мій односельчанин, він був і моїм другом... Саме роки його служби в зоні АТО та участь у повномасштабній війні свідчать про це. Я твердо знаю одне – Михайло люто ненавидів ворога і захищав нас не з примусу...
Він був майстерним водієм, добре знався на ремонті техніки – за це його поважали і відгукувалися позитивно. Він ділився зі мною своїми проблемами, прислухався до поради... Був відкритим, чесним, із загостреним почуттям справедливості».
Свій останній спочинок Герой знайшов 6 серпня на кладовищі у рідному селі. Посмертно загиблому захиснику присвоєно звання «Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади».
Інтерактивний пам’ятний знак Михайлові Слюсару, який з’явився на фасаді Народного дому його рідного села, буде нагадувати всім односельчанам, громаді про те, як важливо цінувати кожен прожитий день у вільній державі, за яку волелюбні Захисники готові пожертвувати власним життям.
Зберігаючи пам'ять про кожного Героя, який став до Лав Небесного Війська – ми зберігаємо гідність та свободу всіх українців!
Вічна памʼять та слава Героям!
